Пам’ятна медаль присвячена місту, яке прийняло на себе величезний удар із перших днів повномасштабного вторгнення, опинилося в оточенні російських військ, зазнало численних авіаційних і ракетних обстрілів, але чинило такий потужний героїчний спротив, що ворогам не вдалося його окупувати. Охтирка вистояла і стала непереборним форпостом для подальшого просування ворожої армії на Слобожанському напрямку вглиб України. Незважаючи на шалений тиск ворога, руйнування 80% інфраструктури міста, люди без тепла, води та електроенергії знаходили сили знову і знову розчищати місто від наслідків бомбардувань та наближати його звільнення.

На аверсі медалі розміщено: угорі, на тлі стилізованого сяючого сонця з блискавками (символізують покарання для агресорів) – малий Державний Герб України, під яким птах як символ звільнення та написи півколом: УКРАЇНА (ліворуч), ОХТИРКА (праворуч); унизу – стилізована композиція: місто, що зазнає ворожих бомбардувань, праворуч – слід від ракети, що влучає в будівлю міської ради, ліворуч – житловий будинок, за яким грається дитина; на тлі композиції написи: 2023/МІСТО/ГЕРОЇВ; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч).

На реверсі медалі на дзеркальному тлі зображено стилізовану композицію, що символічно представляє сьогодення крізь призму твору уродженця Охтирки Івана Багряного “Тигролови”, у якому утверджується мужність, здатність перемагати: український захисник – новітній мисливець за “хижаками”, над яким сяє сонце, та написи: СМІЛИВІ (ліворуч вертикальний) ЗАВЖДИ (угорі) МАЮТЬ (праворуч) ЩАСТЯ (унизу).

Художник: Куц Марина
Скульптор: Програмне моделювання – Лук’янов Юрій