Присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва – в урочищі Видубичі. За літописом, назва урочища походить від слова “видибати” – на цьому місці виплив дерев'яний ідол бога Перуна, якого було скинуто у Дніпро біля Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. Першим кам'яним храмом біля монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті XI століття. На початку XII ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь монастиря належали звір, либідські, наводницькі, осокорківські та інші землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну участь у політичному житті Київської Русі. Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією, збиралося на рать військо. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря, який є пам'яткою архітектури національного значення, сформувався з кінця XVII – початку XVIII ст., коли в монастирі з'являється кілька чудових споруд: одна з найкращих шедеврів українського бароко – Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.

На аверсі монети розміщено: вгорі – малий Державний Герб України, над яким напис півколом УКРАЇНА; у центрі на дзеркальному фоні зображено знакові будівлі архітектурного комплексу Видубицького монастиря в оточенні квітів; зазначено написи: 10/ГРИВЕН/2020, ВИДУБИЦЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР (півколом).

На реверсі монети зображено композицію: у центрі – сходи, що символізують давню історію монастиря, на першому рядку яких напис – ХІ ст.; ліворуч – стилізовані іконографічні образи святих, праворуч від сходів – образ ченця, внизу відбиток печатки князя Всеволода, праворуч від неї – герб полковника М. Миклашевського, коштом якого побудований Георгіївський собор (1696-1701).